«Виплати від ООН» чи «допомога Червоного Хреста» за посиланням: як працює схема і що робити

Якщо вам пишуть або показують у соцмережах «оформіть фінансову допомогу від ООН» чи «отримайте 9 600 грн від Червоного Хреста» і дають посилання на реєстрацію, це шахрайство. Такі сторінки маскуються під сервіс подачі заявки, а потім ведуть на підробку вашого інтернет-банкінгу, щоб забрати логін, пароль, дані картки й одноразові коди та заволодіти рахунком.

Як виглядає ця схема?

Центр кіберзахисту Національного банку (CSIRT-NBU) 27 травня 2026 року попередив про хвилю повідомлень у мережі, соцмережах і месенджерах про нібито можливість оформити фінансову допомогу від Організації Об'єднаних Націй. Сценарій такий:

1. Ви бачите допис, рекламу або повідомлення про «програму підтримки» з посиланням.
2. Посилання відкриває сайт, оформлений як сервіс подачі заявки на грошову виплату. Там пропонують ознайомитися з умовами й обрати банк, через який вам нібито зарахують кошти.
3. Після вибору банку вас перенаправляють на фішингову сторінку, стилізовану під онлайн-банкінг українського банку.
4. Під виглядом «авторизації», «перевірки особи» чи «підтвердження заявки» просять ввести фінансовий номер телефону, пароль до інтернет-банкінгу, реквізити картки та PIN-код, а також одноразові коди з SMS, push-повідомлень чи месенджерів.

Отримавши ці дані, зловмисники входять у ваш банківський застосунок, прив'язують обліковий запис до іншого пристрою, можуть змінити параметри доступу й проводити операції без вашої згоди. У частині випадків, за даними CSIRT-NBU, вам ще й телефонують: представляються працівниками банку, служби підтримки або організації, що «супроводжує виплату», і тиснуть, щоб ви продиктували код підтвердження.

МВС у межах кампанії #ШахрайГудбай описувало той самий механізм з повідомленнями на кшталт «Отримай виплати від міжнародного фонду прямо зараз!». Фейкова сторінка має стиль міжнародної організації і навіть логотип Системи BankID Національного банку, а потім вимагає логін і пароль, номер і термін дії картки, CVV і PIN, номер телефону й дату народження. Саме офіційний вигляд робить схему переконливою.

А «допомога від Червоного Хреста» — теж фейк?

Так, такі повідомлення регулярно повертаються. Український Червоний Хрест (УЧХ), за повідомленням Інтерфакс-Україна від 30 червня 2026 року, знову попередив про Telegram-канали з «одноразовою грошовою допомогою в розмірі 9 600 грн» і закликом перейти за посиланням та зареєструватися. Організація наголосила: вона не оголошувала програм допомоги на таких умовах і не проводить реєстрацію через сторонні сайти чи Telegram-канали. Уся актуальна інформація про програми допомоги публікується лише на офіційному сайті УЧХ та на його офіційних сторінках у соцмережах.

У лютому 2026 року УЧХ окремо попереджав про фейковий канал «ЕнергоПідтримка від ЄС», де людей просили заповнити анкету з особистими даними, після чого Укренерго разом із Червоним Хрестом нібито мали виплатити підтримку. УЧХ назвав це шахрайством і заявив, що таких оголошень не публікував і реєстрації на цю допомогу не проводить.

Назва організації в повідомленні може змінюватися: ООН, Червоний Хрест, «міжнародний фонд», «програма ЄС». Ознаки при цьому ті самі.

Як відрізнити фейкову «виплату»?

• Посилання на реєстрацію в месенджері чи рекламі. Справжні програми не збирають заявки через Telegram-канали, боти чи невідомі сайти.
• Вибір банку і вхід в інтернет-банкінг усередині «заявки». Сторінка, яка після анкети просить увійти у ваш банк, — це підробка банківської сторінки.
• Прохання ввести PIN, CVV, пароль або одноразовий код. За словами МВС, жодна організація не просить логін і пароль до інтернет-банкінгу, а прохання надати PIN-код і CVV-код — ознака афери.
• Дзвінок «від банку» чи «від фонду» після заповнення анкети з проханням продиктувати код. Це друга частина тієї ж схеми.
• Дивна адреса сайту. CSIRT-NBU радить уважно перевіряти адресу вебсайту перед тим, як вводити будь-які персональні чи фінансові дані.

Що робити, щоб не потрапити в пастку?

1. Не переходьте за посиланнями з неперевірених повідомлень, рекламних оголошень чи дописів у соцмережах.
2. Перевіряйте інформацію про виплати лише на офіційних ресурсах державних органів, банків або міжнародних організацій. МВС радить вводити адресу сайту самостійно, а не відкривати її з повідомлення.
3. Нікому не повідомляйте одноразові коди, паролі, PIN-коди та інші дані для доступу до рахунків, навіть якщо людина по телефону називає себе працівником банку.
4. Якщо сумніваєтеся щодо повідомлення від імені Червоного Хреста, УЧХ просить повідомити про це: у його зверненні від 30 червня 2026 року вказано телефон 0 800 357 100.

Я вже ввів дані на такому сайті. Що робити зараз?

1. Негайно зверніться до свого банку за номером, указаним на картці або в офіційному застосунку, і заблокуйте доступ до рахунків та платіжних карток. Саме так радить CSIRT-NBU.
2. Розкажіть банку, що саме ви ввели (пароль, PIN, CVV, код із SMS), адже, за даними CSIRT-NBU, із такими даними шахраї прив'язують ваш обліковий запис до іншого пристрою і можуть змінити параметри доступу.
3. Не відповідайте на подальші дзвінки від «служби підтримки» чи «фонду». Якщо телефонує «банк», покладіть слухавку й передзвоніть самі.
4. Повідомте про шахрайство до кіберполіції через онлайн-звернення, додавши скриншоти повідомлення й адресу сайту.

Пам'ятайте головне правило, яке повторюють і НБУ, і МВС: шахраї охоче використовують теми фінансової допомоги, соціальних виплат і міжнародної підтримки, бо вони викликають довіру. Справжня допомога ніколи не починається з прохання ввести пароль від банку. Якщо після такого повідомлення вам ще й телефонують з незнайомого номера, застосунок для визначення номерів, як-от NoCall, може підказати, чи на цей номер уже скаржилися інші.