Посилку затримано на митниці: фальшива оплата зборів через SMS або дзвінок

«Ваше відправлення затримано на митниці. Для випуску сплатіть збір 2,99 € протягом 48 годин». Іноді це приходить через SMS, іноді у WhatsApp чи електронною поштою, а дедалі частіше — у вигляді дзвінка: записаний голос просить натиснути 1, щоб поговорити з «митним відділом», або людина представляється працівником служби доставки. Сума навмисно мала. Шахраям потрібні не ці три євро, а повні дані вашої картки, код, який банк надсилає для підтвердження платежу, або, у складніших варіантах, дедалі більші перекази.

Цей посібник присвячено митній приманці та дзвінкам. Якщо ви отримали загальне повідомлення «посилку не вдалося доставити» від імені Correos (пошти Іспанії) чи іншої компанії, детальніше читайте у статті фальшиве SMS від Correos та інші посилкові шахрайства.

Як працює шахрайство з митними зборами?

Сценарій повторюється майже без змін:

1. Повідомлення. Ви отримуєте повідомлення або дзвінок від імені пошти, міжнародної кур'єрської служби чи «Митниці». Вам кажуть, що посилку на ваше ім'я затримано і залишилося сплатити ПДВ, мито або «збір за митне оформлення».
2. Поспіх. Є термін: 24 або 48 годин, інакше посилку «повернуть відправникові» або «знищать».
3. Оплата. Вас відправляють на сайт, що копіює вигляд компанії, або телефоном просять продиктувати дані картки. Іноді вимагають Bizum (систему миттєвих платежів між телефонами в іспанських банках), банківський переказ або подарункові картки.
4. Справжня крадіжка. З даними картки роблять покупки або додають її до мобільного гаманця. Тому одразу після цього вам зазвичай надходить SMS від банку з кодом: цей код підтверджує операцію, яка зовсім не на 2,99 €.

Є й довший варіант, пов'язаний із романтичним шахрайством і фальшивими призами: людина, з якою ви познайомилися в інтернеті, «надсилає вам подарунок», а невдовзі з вами зв'язується фальшива служба доставки й повідомляє, що посилка на митниці і треба заплатити сотні чи тисячі євро за збори, страхування або «сертифікати». Цієї посилки не існує.

Чому це так переконливо?

Бо митні платежі справді існують. З липня 2021 року з усіх покупок, що надходять до Європейського Союзу ззовні, стягується ПДВ незалежно від вартості, а деякі перевізники додатково беруть плату за митне оформлення. Багато хто хоч раз платив кілька євро, щоб отримати замовлення з-поза меж ЄС, тому фальшиве повідомлення звучить знайомо. Поза ЄС правила інші, але імпортні податки та збори за обробку існують майже всюди, тому схема так легко поширюється.

До того ж шахраєві не потрібно знати, чи ви щось чекаєте: він надсилає те саме повідомлення на тисячі номерів і за такої кількості онлайн-покупок завжди когось знаходить.

Як відрізнити справжній митний платіж від фальшивого?

Зверніть увагу на ці ознаки:

• Ви купували поза ЄС? Замовлення, надіслане з Іспанії чи іншої країни Союзу, не проходить митницю. Якщо ви купували в європейському магазині, повідомлення фальшиве. Поза ЄС та сама логіка діє для покупок у межах вашої країни чи митного союзу.
• ПДВ уже був включений? Багато великих міжнародних торговельних платформ стягують ПДВ під час оплати замовлення. Перевірте чек: якщо ви вже його сплатили, додаткових імпортних зборів не має бути.
• Чи вказано ваш трек-номер? Справжнє повідомлення містить номер відстеження відправлення — той самий, що дав вам магазин. Фальшиве говорить просто про «вашу посилку».
• Вас просять заплатити за посиланням, телефоном, через Bizum або подарунковими картками? Ні перевізник, ні Митниця не проситимуть вас продиктувати картку під час несподіваного дзвінка чи заплатити подарунковими картками.
• Посилання веде на офіційний домен? Домени з доданими словами («customs-posylka», «post-zbir», «vypusk-posylky») або дивними закінченнями — явна ознака.
• Дзвінок починається із запису? Робот, який просить натиснути клавішу, щоб поговорити з митницею, — типовий прийом таких кампаній.
• Сума не сходиться? Справжні збори залежать від вартості покупки. Загальна сума, не пов'язана з вашим замовленням, підозріла.

Відправник чи номер на екрані нічого не доводять: номери та імена відправників можна підробити.

Що робити просто зараз?

1. Не натискайте на посилання і нічого не платіть. Якщо це дзвінок, покладіть слухавку. Не сперечайтеся і не повідомляйте дані «для перевірки».
2. Знайдіть замовлення самі. Відкрийте застосунок або лист магазину, де ви купували, і скопіюйте трек-номер.
3. Перевірте через офіційний канал. Самі введіть адресу сайту перевізника або відкрийте його офіційний застосунок і введіть номер відстеження. Якщо збори справді є, вони відобразяться там, і ви зможете сплатити їх через той самий канал.
4. Зробіть знімок екрана повідомлення або запишіть номер, з якого дзвонили, час і що вам сказали.
5. Заблокуйте номер і повідомте про нього. Додайте його до довідника спам-номерів, щоб його впізнавали інші. NoCall також попереджає вас, якщо номер уже позначено іншими користувачами як підозрілий.

А якщо я вже заплатив або повідомив дані картки?

Дійте швидко. Порядок важливий:

1. Зателефонуйте до банку за офіційним номером зі звороту картки або із застосунку, а не за номером із повідомлення. Попросіть заблокувати картку і випустити нову.
2. Якщо ви повідомили код підтвердження, скажіть про це банку: ймовірно, було схвалено операцію або вашу картку додано до мобільного гаманця, і це треба скасувати.
3. Стежте за операціями найближчими днями й увімкніть сповіщення в банківському застосунку. Шахрайські списання не завжди з'являються одразу.
4. Якщо ви платили через Bizum або переказом, попросіть банк якнайшвидше спробувати зупинити або повернути платіж.
5. Подайте заяву. В Іспанії — до Policía Nacional (091) або Guardia Civil (062), зі знімками екрана, номерами та квитанціями; в інших країнах — до поліції вашої країни. Банк попросить заяву, щоб оскаржити списання.
6. Зверніться по пораду. В Іспанії телефонуйте на номер 017 INCIBE — безкоштовну й конфіденційну лінію допомоги з кібербезпеки — і ознайомтеся з посібниками OSI (іспанського Бюро безпеки інтернет-користувачів); в інших країнах звертайтеся до національного агентства з кібербезпеки або на лінію допомоги жертвам шахрайства.

Якщо ви відчуваєте небезпеку або вам погрожують, телефонуйте 112 — це номер екстрених служб в Іспанії та в усьому ЄС. Детальніше про повернення грошей читайте у статті як повернути гроші після телефонного шахрайства.

Часті запитання

Я чекаю посилку з-поза меж ЄС. Як зрозуміти, чи збори справжні? Перевірте відправлення на офіційному сайті або в застосунку перевізника за трек-номером, ввівши адресу самостійно. Якщо збори справжні, вони будуть указані там разом із сумою та способом оплати. Ніколи не платіть за отриманим посиланням або під час дзвінка.

Мені зателефонували, і я назвав ім'я та адресу, але не дані картки. Це небезпечно? Прямої загрози вашим грошам немає, але ці дані зроблять наступну спробу переконливішою. Ставтеся з недовірою до будь-якого подальшого контакту, який їх використовує, і ніколи не повідомляйте банківські дані телефоном.

Людина, з якою я познайомився в інтернеті, надіслала мені подарунок, а тепер митниця вимагає гроші. Це нормально? Ні. Це відомий варіант романтичного шахрайства. Жодна митниця не вимагає переказів на особисті рахунки чи «сертифікатів», щоб випустити подарунок. Припиніть спілкування, не надсилайте гроші й подайте заяву.

Чи можу я поскаржитися, якщо банк не поверне гроші? Так. Спочатку подайте до банку письмову скаргу, додавши заяву до поліції. Якщо відповідь вас не влаштує, в Іспанії можна звернутися до служби розгляду скарг Banco de España; в інших країнах — до фінансового омбудсмена або банківського регулятора.

Коротко

Посилка, затримана на митниці, яку треба «викупити» невеликим терміновим платежем, — одна з найпоширеніших приманок. Захист простий: ніколи не платіть із повідомлення або під час дзвінка, знайдіть замовлення самі й перевірте його через офіційний канал. Якщо ви вже повідомили дані картки, телефонуйте до банку й подавайте заяву. А якщо вам прийшло таке повідомлення, повідомте про номер у довіднику спам-номерів NoCall: ваше попередження може вберегти наступну людину від оплати.