«Я помилково надіслав вам гроші, поверніть, будь ласка»: шахрайство зі «зворотним платежем»

Вам надходить повідомлення у WhatsApp, SMS або дзвінок із незнайомого номера: «Вибачте, я помилково переказав вам 150 євро, помилився номером, можете повернути?» Звучить чемно, правдоподібно і зачіпає щось дуже людське: ви не хочете залишати собі чужі гроші. Це і є гачок. Ця схема, відома в Іспанії як «зворотний Bizum» (Bizum — іспанський сервіс миттєвих мобільних платежів, схожий на перекази за номером телефону в інших країнах), має кілька варіантів, і в усіх гроші зрештою втрачаєте ви. Золоте правило просте: ніколи не повертайте «помилково надіслані» гроші самостійно; перевірте це в застосунку свого банку й доручіть усе банку.

Як працює шахрайство зі «зворотним платежем»?

Є три варіанти, і варто знати всі, бо початок розмови майже однаковий:

• Грошей немає: це замаскований запит. Шахрай нічого вам не надсилав. Вам надходить запит на переказ грошей, а в чаті він квапить вас «прийняти повернення» або «підтвердити отримання». Якщо ви приймете цей запит, гроші підуть із вашого рахунку на його. Це найпоширеніший варіант, і він розрахований на те, що багато хто з першого погляду не відрізняє надходження від платежу.
• Грошей немає: це підроблений скриншот. Вам надсилають скриншот нібито квитанції або SMS, що імітує ваш банк («Вам надійшло 150,00 €»). Нічого цього на вашому рахунку немає, але повідомлення досить переконливе, щоб ви самі зробили переказ «назад».
• Гроші справді є — і в цьому проблема. У найпродуманішій версії надходження справжнє: воно приходить зі зламаного рахунку або з картки, платіж за якою згодом оскаржать. Вас просять повернути гроші, але на інший номер чи інший рахунок («це мамин», «мій заблокований»). Якщо ви це зробите, станеться дві речі: коли законний власник оскаржить операцію, гроші спишуть із вашого рахунку, і те, що ви надіслали, буде втрачено; а ще ви перекажете гроші злочинного походження, і це може, без вашого відома, зробити вас дропом (грошовим кур'єром), який відмиває кошти для злочинної групи.

В усіх випадках сценарій повторюється: ввічливість, трохи терміновості («мені сьогодні треба заплатити за оренду») і прохання діяти самому, швидко й в обхід банку.

Як зрозуміти, що це «зворотний платіж»?

Ось ознаки, які мають вас зупинити:

1. Незнайомець повідомляє про помилку, яку можете «виправити» лише ви. Той, хто справді помилився, зазвичай звертається до свого банку, а не пише сторонній людині.
2. Вам прийшов запит на гроші, а не надходження. У платіжному чи банківському застосунку запит виглядає як те, що треба прийняти або відхилити. Щоб отримати гроші, ніколи не потрібно нічого підтверджувати чи вводити PIN-код.
3. «Доказ» — це скриншот або SMS, а не операція, яку видно на вашому рахунку.
4. Вас просять повернути гроші на інший номер чи рахунок, ніж той, з якого вони нібито надійшли.
5. Якщо ви вагаєтеся, вас квапять або на вас тиснуть, надсилають дедалі розпачливіші голосові повідомлення.
6. Сума не сходиться: «хотів надіслати 15 євро, а набрав 150, поверніть різницю».

Якщо збігається хоча б одна ознака, зупиніться й перевірте, перш ніж переказувати бодай один євро.

Що робити просто зараз?

1. Не відповідайте поспіхом і нічого не приймайте. Якщо у вас є запит на гроші в очікуванні, відхиліть його. Нічого не станеться, якщо ви не відповісте в чаті.
2. Самі відкрийте застосунок банку, не натискаючи посилань із повідомлення, і перегляньте операції. Є справжнє надходження чи ні? Довіряйте лише тому, що бачите на своєму рахунку, а не скриншотам чи SMS.
3. Якщо надходження немає, ви знаєте, що це обман: заблокуйте номер і поскаржтеся на нього.
4. Якщо надходження справжнє, не повертайте його самі. Ні на номер, який вам пише, ні на інший рахунок. Але й не залишайте собі: гроші не ваші. Зателефонуйте до банку за його офіційним номером (із застосунку, з картки чи з сайту банку) або напишіть у чат застосунку й поясніть, що отримали неочікувану суму, а незнайомець вимагає її повернути. Саме банк може повернути гроші відправникові правильним шляхом, із документальним слідом.
5. Збережіть докази: скриншоти листування, номер, голосові повідомлення й отриманий запит. Якщо надходження справжнє, запишіть дату, час і суму.
6. Заблокуйте номер і повідомте про нього в довіднику спам-номерів, щоб інші його впізнали.

Важливе зауваження: якщо людина, яку ви справді знаєте, каже, що помилилася, рішення те саме, тільки без підозр: перевірте операцію в застосунку і, якщо вона справжня, поверніть гроші тому самому контакту, який їх надіслав, а не на новий рахунок.

А якщо я вже повернув гроші або прийняв запит?

Не звинувачуйте себе: цей трюк спеціально розрахований на сумлінність. Дійте швидко:

• Якнайшвидше зателефонуйте до банку за офіційним номером, поясніть, що стали жертвою шахрайства, і попросіть спробувати зупинити або скасувати операцію. Миттєві перекази проходять одразу й не завжди повертаються, але що раніше ви повідомите, то більше шансів.
• Якщо під час розмови у вас просили паролі чи коди (наприклад, код, що прийшов в SMS), змініть дані для входу в інтернет-банк і повідомте про це банк: можуть бути нові спроби.
• Подайте заяву. В Іспанії — до Policía Nacional або Guardia Civil; в інших країнах — до поліції. Візьміть скриншоти, номер і підтвердження операції. Заява потрібна для будь-якої подальшої претензії.
• Якщо ви отримали справжнє надходження й переслали його на інший рахунок, скажіть про це в заяві та в банку. Те, що ви допомогли, не знаючи про це, не робить вас винним, але якщо пояснити це одразу, ви себе захистите.

Докладніше про способи повернути гроші — у статті як повернути гроші після телефонного шахрайства.

Куди звертатися і хто може допомогти?

• В Іспанії — Policía Nacional (091) або Guardia Civil (062) для подання заяви; у разі погрози чи безпосередньої небезпеки телефонуйте 112 — це номер екстрених служб у всьому ЄС. В інших країнах — національна поліція (в Україні, зокрема, кіберполіція).
• В Іспанії — лінія 017 INCIBE, безкоштовна й конфіденційна, де підкажуть, що робити і як захистити рахунки; служба INCIBE Oficina de Seguridad del Internauta (OSI) публікує попередження про актуальні шахрайські кампанії. В інших країнах — національне агентство з кібербезпеки.
• Ваш банк — завжди за офіційним номером, ніколи за номером, який дає шахрай.

Часті запитання

Чи може хтось забрати мої гроші лише тому, що знає мій номер для мобільних платежів? Ні. У сервісах на кшталт Bizum гроші йдуть із вашого рахунку, тільки якщо ви самі їх надсилаєте або приймаєте запит. Тому шахрайству потрібна ваша дія: відхиляти неочікувані запити — найкращий захист. Тут ми розповідаємо про найпоширеніші схеми з платіжними застосунками.

Мені справді переказали гроші. Хіба не чесніше повернути їх самому напряму? Чесно — не залишати їх собі, а безпечний спосіб не залишити їх собі — через банк. Якщо повернути їх самому, особливо на інший рахунок, можна втратити власні гроші, коли початкове надходження скасують, і мимоволі взяти участь у шахрайському переказі.

Мені телефонує людина, яка називається працівником мого банку, щоб «допомогти повернути» платіж. Чи можна їй довіряти? Будьте обережні. Це часта комбінація: після повідомлення про «помилку» надходить дзвінок від фальшивого банку. Покладіть слухавку й самі зателефонуйте за офіційним номером. Ми пояснюємо, як перевірити, чи справжній дзвінок із банку.

А якщо повідомлення прийшло з номера друга? Зателефонуйте йому, перш ніж щось робити. Якщо його акаунт WhatsApp викрали, шахрай пише від його імені.

Коротко

У відповідь на «я помилково переказав вам гроші» порядок такий: нічого не приймати, перевірити в застосунку, чи є надходження, відхилити будь-який запит, ніколи самому не переказувати гроші на інший рахунок і доручити все банку. Якщо ви вже потрапили в пастку: спочатку банк, потім заява. NoCall допомагає розпізнавати підозрілі номери ще до того, як ви відповісте, а якщо вам прийшло таке повідомлення, повідомте про нього в довіднику спам-номерів NoCall: ваше попередження може вберегти наступну людину.